Доктор сторичних наук, професор ¶гор ¶льюшин входить до робочо групи експертв з проведення додаткових наукових дослджень трагчних подй на Волин у 1943-1944 роках в науковому середовищ вважаться найбльшим фахвцем з питань укрансько-польського протистояння часв Друго свтово. Вн люб'язно дозволив ¶П передрукувати один з свох старих текств про т трагчн под, чергова рчниця яких виповнються в середин липня. Де проляже схдний кордон ПольщОдню з головних причин укрансько-польського мжнацонального конфлкту часв вйни стала та обставина, що поляки н на мить не сумнвалися: ця територя - польська. Вони високо цнували власний, справд значний економчний культурний внесок у розвиток захдноукранського регону, та помилково вважали, що цього внеску не заперечуватиме жодна з кран. На думку польсько сторони, диним народом, з яким слд було б рахуватися при визначенн повонного статусу Волин Схдно Галичини, були мсцев укранц.Втм, провдн польськ вйськово-полтичн кола розглядали цю проблему, по-перше, як внутршню, здебльшого гноруючи снування "Велико Украни", а, по-друге, пд час переговорв з урегулювання територально суперечки вони ставилися до мсцевих укранцв як до нервноправних партнерв. Вд останнх вимагалося передусм, аби вони залишалися лояльними щодо не як колишн громадяни. Про подбну позицю свдчить дяльнсть польського емграцйного уряду пдпорядкованого йому пдплля Арм Крайово (АК), що функцонувало в Захднй Укран. А це суперечило планам найвпливовшо на той час в захдноукранському суспльств полтично сили - Органзац укранських нацоналств (ОУН) бандервсько фракц: вона прагнула створити на всх без винятку укранських етнчних землях Укранську Соборну Самостйну Державу. Це викликало напруження в укрансько-польських вдносинах, а вони були довол непростими ще в довонн часи.В 1943 р. Крайовий провд ОУН-Б на Волин Полсс змушений був органзувати широкомасштабну акцю з деполонзац захдноукранських земель, метою яко було усунення звдти мсцевих полякв. Спочатку д укранських повстанцв були спрямован проти польських спвробтникв нмецько адмнстрац, що працювали в службах охорони лсв, шляхв сполучень та держматкв. Поступово вони поширилися на польських селян - причому як на колонств мжвонного пероду, так на автохтонв. З лютого 1943 р. антипольськ акц охопили схдн райони Волин - Сарненський, Костопльський, Рвненський та Здолбунвський. В червн вбивства трапилися у Дубненському, Кременецькому та Луцькому районах, в липн - Горохвському, Володимирському та Ковельському, а наприкнц серпня - в останньому волинському район - Любомльському.Польська небезпека та опонентиЗ другого кварталу 1943 р. вбивства полякв Волин фактично набувають масового характеру. Бандервц створювали власн повстанськ загони, х пдтримувала частина мсцевих укранцв. Важливою причиною антипольсько акц стало також розумння кервництвом ОУН-Б того, що вйна наближаться до завершення. Напередодн виршальних для обох народв подй слд було нейтралзувати прагнення потенцйного претендента на вдновлення влади на укранських етнчних територях, де на той час ще мешкали спльно укранц, поляки. У березн-квтн 1943 р. до лав УПА влилося близько п'яти тисяч озброних укранських полцав, як до того часу знаходилися на нмецькй служб. До них придналася укранська молодь, якй загрожувало вивезення на примусову працю до рейху. Невдовз УПА пдпорядкувала соб збройн формування полтичних противникв бандервцв, зокрема загонв УПА ("Полська Сч") Тараса Боровця-Бульби, що з кнця 1942 р. дяла на територ Сарненщини Костопльщини, а також вддлв ОУН-Мельника. На середину 1943 р. в УПА налчувалося до 10-12 тисяч чоловк.Та далеко не вс навть в Крайовому провод ОУН-Б на Волин Полсс, а також в Центральному провод, не кажучи вже про полтичних опонентв бандервцв, подляли думку його кервника Клима Савура (Дмитра Клячквського) про необхднсть "очищення повстансько територ вд польсько присутност". Документи свдчать, що проти виступали, зокрема, Максим Рубан (Микола Лебедь), Сергй (Михайло Степаняк) та нш. Особливо гостро виступив Т. Боровець-Бульба. Вн звернувся з вдкритим листом до членв Проводу ОУН-Б, в якому зазначив: "Вже в часи переговорв замсть провадити акцю по спльно намченй лн вйськов вддли ОУН пд маркою УПА та ще й нбито з наказу Бульби заходилися винищувати ганебним способом цивльне польське населення та нш нацональн меншини... Чи правдивий революцонер-державник може пдпорядкуватися проводов парт, яка почина будову держави вд вирзування нацональних меншин та безглуздого палення х осель? Украна ма грзнших ворогв, нж поляки. Кожна дитина зна, що винищенням клькасот полякв в деяких областях не злквдуться польська небезпека для Украни. Польський народ все одно сну, як довго вн буде в тй же невол, що ми, так довго силою обставин вн буде не ворогом нашим, а союзником".Один з дослдникв дяльност УПА ("Полська Сч") А. Жуквський навть вважа, що саме нищення польського населення бандервськими формуваннями, що перебрали назву УПА, змусило отамана вдмовитися вд ц назви, щоб вдмежуватися вд подбних дй. У червн 1943 р. Боровець публчно засудив мордування полякв звернувся до представництва польського емграцйного уряду на Волин з пропозицю про спвпрацю."Гнв укранського народу виллться на полякв"Однак антипольську акцю УПА пдтримала частина мсцевих укранцв. Насамперед через земельну полтику кервництва ОУН-Б на Волин вдбрану у полякв землю розподляли помж укранських селян. Поза сумнвом, саме пдтримка УПА цивльними, озброними косами, вилами, сокирами та ножами, надала волинським подям особливо кривавого характеру.Кервництво ОУН-Б обAрунтовувало необхднсть антипольських виступв ще й ншими чинниками, зокрема: -ганебною полтикою урядв Друго Реч Посполито стосовно укрансько меншини; - спвпрацею частини мсцевих полякв з нмцями, як пшли на службу до останнх (псля втеч з не укранських шуцманв) здебльшого з метою отримати зброю помститися укранцям; - спвпрацею з радянськими партизанськими загонами, як нердко робили мсцев польськ поселення своми продовольчими базами; - вбивствами польськими партизанами укранських громадських дячв на Холмщин в 1942-1943 рр. пд час переселення та створення нмецько осадницько територ (т. зв. Гммлерштадту) тощо. Стосовно останнього зауважимо, що сьогодн вже важко докладно встановити, якою мрою антиукранськ д полякв на Холмщин Грубешвщин спричинили масовий антипольський терор загонв УПА на Волин. Але документи укранського пдплля переконують, що саме дяльнсть частини мсцевих полякв пдштовхнула ОУН-Б до прийняття ршення про проведення "деполонзац" на Волин. Одним з найбльш показових документв вдозва Крайового проводу ОУН на Волин Полсс вд 18 травня 1943 р. з закликом до мсцево польсько громадськост вплинути на спввтчизникв примусити х полишити службу в нмецьких адмнорганах та полц. Якщо цього не станеться, то "...гнв укранського народу виллться на всх тих полякв, як мешкають на укранських землях". Це звернення залишилося без вдповд."Даруте нам жиц..."Трагзм ситуац полягав насамперед в тому, що цлком вмотивована з точки зору укранських нацональних нтересв антипольська акця невдовз набула небачених масштабв, зрештою втягнула в свй кривавий вир захдноукранське суспльство загалом. Цей трагзм пдтверджують архвн свдчення. Зацитумо уривок звту про антипольський напад укранських повстанцв на села Грка Полонка Городище Луцького району в червн 1943 р. Його автор, що не вказав ан свого прзвища, н псевдо, розповда: "Одержав я наказ знищити два фльварки Грку Полонку й Городище... Без жодного стрлу всувамося в середину фльварку. З-пд конюшн пада стрл вартового. У вдповдь вдгукнулися наш стрли. Почався короткий, але завзятий бй. Поляки вдстрлювалися з мурв. Щоб краще зорнтуватися, звдкль б' ворог, запалили ми солому. Ляхи почали ткати з фльварку. Повстанц здобували будинок за будинком. З пд будинкв витягали ляхв рзали, кажучи: "Це вам за наш села родини, як ви попалили". Поляки, викруючись на довгих совтських штиках, благали: "На млосьць Бога, даруйте нам жиц, я нц н внен н внна." А ззаду чотовий О., з розбитою головою, вдзиваться: "Наш дти, наш старц, чи були винн, що ви х кидали живцем в огонь?" ¶ робота йде дал... По короткому бою ми пдпалили будинки з ляхами, де вони погорли".Псля 11-13 липня 1943 р., коли майже одночасно загони УПА атакували понад сотню польських поселень, хн мешканц почали шукати порятунку у радянських партизанв. Вдтак укрансько-польськ вдносини загострилися ще бльше. На Волин в склад радянських партизанських загонв воювало клька тисяч польських селян.¶ншим наслдком масових антипольських липневих нападв стало те, що командування АК Волинського округу нарешт зважилося на часткову деконспрацю свох сил застосування радикальних заходв у протид загонам УПА та мсцевим укранцям. До того часу пдплля АК в Захднй Укран головне сво завдання вбачало у пдготовц до загального антинмецького повстання, тобто накопиченн збро, вйськовому вишкол майбутнх повстанцв, розробц вдповдних планв тощо. Повстання повинно було вибухнути в слушний для того час в центральних районах Польщ. Пдплля АК на той час ще лише органзовували розташовувалося воно головним чином у мстах, а тому не могло вчасно надати допомогу польським селянам.Радикальн заходи були вжит тльки в другй половин 1943 р. Створено власн партизанськ загони, залучено офцерв рядових бйцв кадрового складу АК до заснування в польських поселеннях баз самооборони. Однак самооборонн осередки вже снували. ·х створили мсцев жител без будь-яко допомоги з боку
Поляки, викруючись на штиках, благали: "Даруйте нам жиц, я нц н внен". А ззаду чотовий О. вдзиваться: "Наш дти, наш старц чи були винн, що ви х кидали живцем в огонь?"
З обкладинки книги Володимира Сергйчука "Трагедя Волин: Причини й перебг польсько-укранського конфлкту в роки Друго свтово вйни"
13.07.2011 _ ¶гор ¶льюшин, "2000"
Волинська трагедя 1943-1944 рр.: пошук мж "двома правдами"
Волинська трагедя 1943-1944 рр.: пошук мж "двома правдами" | ¶сторична правда
Комментариев нет:
Отправить комментарий